зачучверений

зачу́чверений

-а, -е, розм.

Те саме, що зачучверілий.

Значення в інших словниках

1. зачучверений — зачу́чверений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зачучверений — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. зачучверений — ЗАЧУ́ЧВЕРЕНИЙ, а, е, розм. Який зачучверів; захирілий, зачахлий. Із лісу кільцем з’являється облава: зачучверені, обірвані люди з кіллями, косами та ціпами (Вас.  Словник української мови в 11 томах