зачіпливий

зачі́пливий

-а, -е.

Який зачіпає, задирає; задерикуватий.

|| Який ображає.

Значення в інших словниках

1. зачіпливий — зачі́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зачіпливий — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. зачіпливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. зачіпливий — ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. Який зачіпає, задирає; задерикуватий. Той голосний, зачіпливий настрій, який перед хвилею виявляв себе такими криками, тепер пройшов (Фр., VI, 1951, 334); // Який ображає.  Словник української мови в 11 томах