зачіпливий

ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. Який зачіпає, задирає; задерикуватий.

Той голосний, зачіпливий настрій, який перед хвилею виявляв себе такими криками, тепер пройшов (Фр., VI, 1951, 334);

// Який ображає.

В його круглому оці — друге візник зажмурив — в голосі, в кутиках уст — було зачіпливе щось, образливе (Коцюб., II, 1955, 377).

Значення в інших словниках

1. зачіпливий — зачі́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зачіпливий — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
3. зачіпливий — -а, -е. Який зачіпає, задирає; задерикуватий. || Який ображає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачіпливий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови