зашептати

зашепта́ти

I -епчу, -епчеш, док., перех., про що і без додатка.

Почати шептати.

II див. зашіптувати.

Значення в інших словниках

1. зашептати — зашепта́ти 1 дієслово доконаного виду почати шептати зашепта́ти 2 дієслово доконаного виду вилікувати замовлянням  Орфографічний словник української мови
2. зашептати — ЗАШЕПТА́ТИ¹, епчу́, е́пчеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шептати. — Іде, іде [Василь]! — боязко зашептала вона і кинулась з лави (Мирний, IV, 1955, 150); Погляд його був злий і пекучий.  Словник української мови в 11 томах