заюшений

заю́шений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заюшити.

Значення в інших словниках

1. заюшений — заю́шений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. заюшений — ЗАЮ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заю́шити. Проходить красивий Іван — заюшений кров’ю, обшарпаний, одним словом-битий (Ю. Янов., IV, 1959, 94); Звір наближався, заюшений піною, змішаною з кров’ю (Гжицький, Опришки, 1962, 205).  Словник української мови в 11 томах