заюшений

ЗАЮ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заю́шити.

Проходить красивий Іван — заюшений кров’ю, обшарпаний, одним словом-битий (Ю. Янов., IV, 1959, 94);

Звір наближався, заюшений піною, змішаною з кров’ю (Гжицький, Опришки, 1962, 205).

Значення в інших словниках

1. заюшений — заю́шений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. заюшений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до заюшити.  Великий тлумачний словник сучасної мови