1. Словник української мови в 11 томах

заюшений

ЗАЮ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заю́шити.

Проходить красивий Іван — заюшений кров’ю, обшарпаний, одним словом-битий (Ю. Янов., IV, 1959, 94);

Звір наближався, заюшений піною, змішаною з кров’ю (Гжицький, Опришки, 1962, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заюшений — заю́шений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. заюшений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до заюшити. Великий тлумачний словник сучасної мови