заявник

зая́вник

-а, ч.

Той, хто подав заяву або заявку.

Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку з проханням відкрити акредитив.

Значення в інших словниках

1. заявник — зая́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. заявник — ЗАЯ́ВНИК, а, ч. Той, хто подав заяву або заявку.  Словник української мови в 11 томах