заявник

зая́вник

-а, ч.

Той, хто подав заяву або заявку.

Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку з проханням відкрити акредитив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заявник — зая́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заявник — ЗАЯ́ВНИК, а, ч. Той, хто подав заяву або заявку. Словник української мови в 11 томах