заявник

ЗАЯ́ВНИК, а, ч. Той, хто подав заяву або заявку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заявник — зая́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заявник — -а, ч. Той, хто подав заяву або заявку. Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку з проханням відкрити акредитив. Великий тлумачний словник сучасної мови