Значення в інших словниках
-
збройно —
збро́йно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
збройно —
ЗБРО́ЙНО. Присл. до збро́йний 1. [Нартал:] Меча! Меча!.. [Старий юрист:] Вперше бачу, щоб християнин збройно боронився (Л. Укр., II, 1951, 542); — Не словом треба боротись з ворогом, що збройно став супроти нас, а силою (Скл., Святослав, 1959, 127).
Словник української мови в 11 томах
-
збройно —
Збройно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.
Словник української мови Грінченка