Великий тлумачний словник сучасної мови

збройно

збро́йно

Присл. до збройний 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. збройно — збро́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. збройно — ЗБРО́ЙНО. Присл. до збро́йний 1. [Нартал:] Меча! Меча!.. [Старий юрист:] Вперше бачу, щоб християнин збройно боронився (Л. Укр., II, 1951, 542); — Не словом треба боротись з ворогом, що збройно став супроти нас, а силою (Скл., Святослав, 1959, 127).  Словник української мови в 11 томах
  3. збройно — Збройно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.  Словник української мови Грінченка