збуджувальний

збу́джувальний

-а, -е.

Який збуджує, має властивість збуджувати.

Значення в інших словниках

1. збуджувальний — збу́джувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збуджувальний — ЗБУ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який збуджує, має властивість збуджувати. З роками знижується [в людини] рухомість нервових процесів, зменшується сила збуджувальних і змінюється сила гальмівних, відмічається їх більша урівноваженість (Фіз. вихов.., 1954, 48).  Словник української мови в 11 томах