збуджувальний

збу́джувальний

-а, -е.

Який збуджує, має властивість збуджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджувальний — збу́джувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збуджувальний — ЗБУ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який збуджує, має властивість збуджувати. З роками знижується [в людини] рухомість нервових процесів, зменшується сила збуджувальних і змінюється сила гальмівних, відмічається їх більша урівноваженість (Фіз. вихов.., 1954, 48). Словник української мови в 11 томах