1. Словник української мови в 11 томах

збуджувальний

ЗБУ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який збуджує, має властивість збуджувати.

З роками знижується [в людини] рухомість нервових процесів, зменшується сила збуджувальних і змінюється сила гальмівних, відмічається їх більша урівноваженість (Фіз. вихов.., 1954, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджувальний — збу́джувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збуджувальний — -а, -е. Який збуджує, має властивість збуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови