збурунити

збуру́нити

-ить, перех.

Док. до бурунити 1).

Значення в інших словниках

1. збурунити — збуру́нити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. збурунити — ЗБУРУ́НИТИ, ить, перех. Док. до буру́нити 1. *Образно. Його пропозиція теж прозвучала якимось наказом, викликом, що збурунив у грудях Сидорчука терпку хвилю жалю до самого себе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 86).  Словник української мови в 11 томах