збурунити

збуру́нити

дієслово доконаного виду

безос.

Значення в інших словниках

1. збурунити — -ить, перех. Док. до бурунити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. збурунити — ЗБУРУ́НИТИ, ить, перех. Док. до буру́нити 1. *Образно. Його пропозиція теж прозвучала якимось наказом, викликом, що збурунив у грудях Сидорчука терпку хвилю жалю до самого себе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 86).  Словник української мови в 11 томах