збурунити

збуру́нити

дієслово доконаного виду

безос.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурунити — -ить, перех. Док. до бурунити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збурунити — ЗБУРУ́НИТИ, ить, перех. Док. до буру́нити 1. *Образно. Його пропозиція теж прозвучала якимось наказом, викликом, що збурунив у грудях Сидорчука терпку хвилю жалю до самого себе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 86). Словник української мови в 11 томах