збурунити
збуру́нити
дієслово доконаного виду
безос.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збурунити — -ить, перех. Док. до бурунити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- збурунити — ЗБУРУ́НИТИ, ить, перех. Док. до буру́нити 1. *Образно. Його пропозиція теж прозвучала якимось наказом, викликом, що збурунив у грудях Сидорчука терпку хвилю жалю до самого себе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 86). Словник української мови в 11 томах