1. Словник української мови в 11 томах

збурунити

ЗБУРУ́НИТИ, ить, перех. Док. до буру́нити 1.

*Образно. Його пропозиція теж прозвучала якимось наказом, викликом, що збурунив у грудях Сидорчука терпку хвилю жалю до самого себе (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурунити — збуру́нити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. збурунити — -ить, перех. Док. до бурунити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови