збіднений

збі́днений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збіднити.

2》 у знач. прикм.Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки.

Значення в інших словниках

1. збіднений — збі́днений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збіднений — ЗБІ́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збідни́ти. Місце дії у фільмі [«Запорожець за Дунаєм»] збіднене й вузько обмежене тісним подвір’ям Карася (Мист.  Словник української мови в 11 томах