збірність

збі́рність

-ності, ж.

1》 Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин.

2》 Властивість за знач. збірний 5), 6).

Значення в інших словниках

1. збірність — збі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. збірність — Збірні іменники не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один предмет чи істоту, а об’єднання багатьох предметів чи істот, які не підлягають лічбі: густе волосся, глибоке коріння, малярське приладдя, веселе жіноцтво.  Літературне слововживання
3. збірність — ЗБІ́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин. Досі збірність цегляних будинків була на низькому рівні (Архіт. і буд.  Словник української мови в 11 томах