збірність
ЗБІ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин.
Досі збірність цегляних будинків була на низькому рівні (Архіт. і буд., 4, 1955, 8);
Партія поставила завдання довести рівень збірності в будівництві на початок 1980 року по об’єктах виробничого призначення до 80 процентів проти 23 у 1958 році (Ком. Укр., 2, 1963, 11).
2. Властивість за знач. збі́рний 5, 6.
Словник української мови (СУМ-11)