збісити —
ЗБІСИ́ТИ, збішу́, збі́сиш, перех., розм., рідко. Док. до біси́ти. Ця усмішка могла б збісити навіть святого (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 362); Ця впертість [Софії] збісила парубка. Він схопив свої дарунки, підійшов до печі і жбурнув у вогонь (Стельмах, Хліб.., 1959, 310).
Словник української мови в 11 томах