звабити

зва́бити

див. зваблювати.

Значення в інших словниках

1. звабити — зва́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звабити — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
3. звабити — ЗВА́БИТИ див. зва́блювати.  Словник української мови в 11 томах
4. звабити — Звабити см. звабляти.  Словник української мови Грінченка