зважений

зва́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зважити II.

|| Всебічно обдуманий, реалістичний, тверезий. Зважений підхід.

|| зважено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. зважений — зва́жений 1 дієприкметник якого зважили зва́жений 2 дієприкметник поміркований  Орфографічний словник української мови
2. зважений — див. вихований  Словник синонімів Вусика
3. зважений — Зва́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зважений — ЗВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зва́жити² Іван Антонович пильно удивлявся у вагу, а колгоспники, швидко навантажували вже зважений хліб на машини (Збан., Старший брат, 1952, 73); І чим краще зважені слова, тим точніше вони влучають в ціль (Руд.  Словник української мови в 11 томах