Великий тлумачний словник сучасної мови

зважливо

зважли́во

Присл. до зважливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зважливо — зважли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. зважливо — ЗВАЖЛИ́ВО. Присл. до зважли́вий. — Та й гарний же в тебе ніж!.. Продай мені! — сказав Івась, і в його заблищали очі.— Зроду ні! — відмовив я зважливо (Гр., Без хліба, 1958, 58); [Руфін (хитнув зважливо головою):] Ні, батьку, ні! Се не для мене шлях (Л. Укр., II, 1951, 461).  Словник української мови в 11 томах