зважливо

ЗВАЖЛИ́ВО. Присл. до зважли́вий.

— Та й гарний же в тебе ніж!.. Продай мені! — сказав Івась, і в його заблищали очі.— Зроду ні! — відмовив я зважливо (Гр., Без хліба, 1958, 58);

[Руфін (хитнув зважливо головою):] Ні, батьку, ні! Се не для мене шлях (Л. Укр., II, 1951, 461).

Значення в інших словниках

1. зважливо — зважли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зважливо — Присл. до зважливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови