звалище

зва́лище

-а, с.

1》 Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.

2》 чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце.

|| розм. Склад чого-небудь на відкритому місці.

|| Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого.

3》 мн., розм. Те саме, що руїни.

Значення в інших словниках

1. звалище — зва́лище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звалище — див. смітник  Словник синонімів Вусика
3. звалище — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко.  Словник синонімів української мови
4. звалище — ЗВА́ЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб. — Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12). 2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце.  Словник української мови в 11 томах
5. звалище — Звалище, -ща с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.  Словник української мови Грінченка