1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звалище

зва́лище

-а, с.

1》 Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.

2》 чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце.

|| розм. Склад чого-небудь на відкритому місці.

|| Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого.

3》 мн., розм. Те саме, що руїни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звалище — зва́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звалище — див. смітник Словник синонімів Вусика
  3. звалище — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко. Словник синонімів української мови
  4. звалище — ЗВА́ЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб. — Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12). 2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. Словник української мови в 11 томах
  5. звалище — Звалище, -ща с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221. Словник української мови Грінченка