звис

-у, ч.

Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.

Значення в інших словниках

1. звис — звис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звис — НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.  Словник синонімів української мови
3. звис — ЗВИС, у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс. Східноукраїнське житло мало ряд характерних особливостей.  Словник української мови в 11 томах