звис

ЗВИС, у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.

Східноукраїнське житло мало ряд характерних особливостей. Невисока, без уступів, солом’яна покрівля, з м’якими обрисами мала розвинені звиси, особливо з головного й бокового фасадів (Нар. тв. та етн., І, 1965, 19);

Звичайно звис даху спускається низько і висувається далеко вперед від стіни, утворюючи широкі.. навіси (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14).

Значення в інших словниках

1. звис — звис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звис — -у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звис — НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.  Словник синонімів української мови