звис
ЗВИС, у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.
Східноукраїнське житло мало ряд характерних особливостей. Невисока, без уступів, солом’яна покрівля, з м’якими обрисами мала розвинені звиси, особливо з головного й бокового фасадів (Нар. тв. та етн., І, 1965, 19);
Звичайно звис даху спускається низько і висувається далеко вперед від стіни, утворюючи широкі.. навіси (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звис — звис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- звис — -у, ч. Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звис — НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін. Словник синонімів української мови