звихрювати

зви́хрювати

-юю, -юєш, недок., звихрити, -рю, -риш, док.

1》 перех.Здіймати, закручувати вихором (пил, дим і т. ін.).

2》 перех. Розвівати, розтріпувати сильним поривом вітру.

3》 тільки 3 ос., неперех. Те саме, що звихрюватися 1).

Значення в інших словниках

1. звихрювати — зви́хрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звихрювати — ЗВИ́ХРЮВАТИ (здіймати, закручувати вихором), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ. — Док.: зви́хри́ти. Летить навстріч дорога. Супутній вітер черкає обличчя, звихрює гриви гнідим коням (Н. Рибак); Вітер.. рвав з землі сніг, ..  Словник синонімів української мови
3. звихрювати — ЗВИ́ХРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док. 1. перех. Здіймати, закручувати вихором (пил, дим і т. ін.). Вітер налітав на місто, здіймав пилюку на асфальтованих вулицях, звихрював дим над трубами заводів (Собко, Стадіон, 1954, 17). 2. перех.  Словник української мови в 11 томах