звичайненький

звичайне́нький

-а, -е.

Досить звичайний (у 1, 2, 4 знач.).

Значення в інших словниках

1. звичайненький — звичайне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звичайненький — ЗВИЧАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить звичайний (у 1, 2, 4 знач.). — Чи вже ж пак тобі великий пан і драненький писарець — усе одно? До одних треба бути, звичайно, привітним та звичайненьким, а до других — так собі… (Н.-Лев., І, 1956, 166).  Словник української мови в 11 томах