звичайненький
звичайне́нький
-а, -е.
Досить звичайний (у 1, 2, 4 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайненький — звичайне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- звичайненький — ЗВИЧАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить звичайний (у 1, 2, 4 знач.). — Чи вже ж пак тобі великий пан і драненький писарець — усе одно? До одних треба бути, звичайно, привітним та звичайненьким, а до других — так собі… (Н.-Лев., І, 1956, 166). Словник української мови в 11 томах