звогчений

зво́гчений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звогчити.

2》 у знач. прикм. Який звогчів, став вогким, вологим.

|| Який заплив сльозами (про очі).

Значення в інших словниках

1. звогчений — зво́гчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. звогчений — ЗВО́ГЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зво́гчити. 2. у знач. прикм. Який звогчів, став вогким, вологим; // Який заплив сльозами (про очі).  Словник української мови в 11 томах