зворушений
звору́шений
I -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити.
|| у знач. прикм.
II -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити.
2》 у знач. прикм.Який зворушився, розхвилювався; схвильований.
|| Який виражає зворушеність, схвильованість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови