Значення в інших словниках
-
зворушений —
звору́шений 1 дієприкметник від: зворуши́ти рідко звору́шений 2 прикметник схвильований
Орфографічний словник української мови
-
зворушений —
I -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. || у знач. прикм. II -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. 2》 у знач. прикм.Який зворушився, розхвилювався; схвильований. || Який виражає зворушеність, схвильованість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зворушений —
ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я.
Словник синонімів української мови
-
зворушений —
Звору́шений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зворушений —
ЗВОРУ́ШЕНИЙ¹, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зворуши́ти. На мене глянуло [з фотокартки] мужнє й благородне обличчя юнака.. Красиві, як у дівчини, ледь зворушені посмішкою уста (Кравч., Квіти.., 1959, 20); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах