звукозапис

звукоза́пис

-у, ч.

Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін.

Значення в інших словниках

1. звукозапис — звукоза́пис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звукозапис — Фіксація звукових коливань, здійснювана за допомогою спеціальних пристроїв на звуконосіях (грамплатівці, магнітофонній стрічці, кіноплівці, компакт — дисках тощо). Апарат для З. розробили Т.Едісон та незалежно від нього Т.Кро в 1877 році.  Словник-довідник музичних термінів
3. звукозапис — ЗВУКОЗА́ПИС, у, ч. Запис спеціальними приладами на плівку, пластинку і т. ін. звуків мови, пісні, музики і т. ін. Звукозапис може в необмеженій кількості разів відтворюватися апаратом (Нариси з діалектології..  Словник української мови в 11 томах