звуконепроникний

звуконепроникни́й

-а, -е.

1》 Який не пропускає звуків і шумів.

2》 Ізольований від звуків, шумів.

Значення в інших словниках

1. звуконепроникний — звуконепроникни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звуконепроникний — кн., звукостійкий.  Словник синонімів Караванського
3. звуконепроникний — ЗВУКОНЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́. 1. Який не пропускає звуків і шумів. На основі склопластиків виготовляють кузови машин, корпуси катерів, звуконепроникні плити, покрівлю, труби (Рад. Укр., 18.II 1964, 2). 2. Ізольований від звуків, шумів.  Словник української мови в 11 томах