Великий тлумачний словник сучасної мови

звяга

звя́га

-и, ж., діал.

1》 Гавкання.

2》 Сварка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. звяга — звя́га іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. звяга — див. сварка  Словник синонімів Вусика
  3. звяга — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. звяга — ЗВЯ́ГА, и, ж., діал. 1. Гавкання. Не боїться вовк собаки, але його звяги (Номис, 1864, № 7253). 2. Сварка. Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому [в домі] (Барв., Опов.., 1902, 536).  Словник української мови в 11 томах