Великий тлумачний словник сучасної мови

згаслий

зга́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до згаснути.

|| у знач. прикм. Згаслий вулкан.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. згаслий — зга́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. згаслий — [згаслией] м. (на) -слому /-с'л'ім, мн. -с'л'і  Орфоепічний словник української мови
  3. згаслий — ЗГА́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зга́снути. По отих відсвітах ще не згаслого заходу нетрудно було визначити найкоротшу путь на плацдарм (Гончар, II, 1959, 328); Особливо чудові переклади передчасно згаслого Юліана Тувіма (Рильський, III, 1956...  Словник української мови в 11 томах