згвинчений

згви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до згвинтити.

Значення в інших словниках

1. згвинчений — згви́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згвинчений — ЗГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згвинти́ти. Нортонівський колодязь являє собою згвинчену з кількох невеликих відрізків залізну трубу діаметром 3-6 см, яка вбивається або вгвинчується в землю до водоносного шару (Шк. гігієна, 1954, 209).  Словник української мови в 11 томах