згрубілий

згрубі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згрубіти.

2》 у знач. прикм.Жорсткий, шершавий.

|| Низький тоном (про голос).

3》 Те саме, що грубий 4), 5).

Значення в інших словниках

1. згрубілий — згрубі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. згрубілий — (- руки) шорсткий, шкарубкий, запрацьований, репаний; (голос) басистий; (- манери) грубий, вульгарний, вуличний.  Словник синонімів Караванського
3. згрубілий — див. шершавий  Словник синонімів Вусика
4. згрубілий — ЗГРУБІ́ЛИЙ, а е. 1. Дієпр. акт мин. ч. до згрубі́ти. 2. у знач. прикм. Жорсткий, шершавий. Забувши про свої образи, проводить [Катерина] долонями по його згрубілих руках (Руд., Остання шабля, 1959, 501); // Низький тоном (про голос).  Словник української мови в 11 томах