здиблений

зди́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здибити.

2》 у знач. прикм.Який здибився.

Значення в інших словниках

1. здиблений — зди́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здиблений — ЗДИ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зди́бити. *Образно. Іноді Бармаш відчував, як коливалася під ним здиблена вибухами земля (Коз.  Словник української мови в 11 томах