Великий тлумачний словник сучасної мови

здихання

здиха́ння

I -я, с.

Дія за знач. здихати I.

II -я, с., діал.

Дія за знач. здихати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здихання — здиха́ння 1 іменник середнього роду вмирання здиха́ння 2 іменник середнього роду зітхання діал.  Орфографічний словник української мови
  2. здихання — див. смерть  Словник синонімів Вусика
  3. здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. здиха́ти. Після пожежі на складі поролону повідомляють про масове здихання риби (з газ.); Він [колишній учитель гімназії] живий ще, він ще кричить, але майбутнє його – здихання.  Словник української мови у 20 томах
  4. здихання — Здиха́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. здихання — ЗДИХА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. здиха́ти¹. ЗДИХА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. здиха́ти².  Словник української мови в 11 томах