здольний

здо́льний

-а, -е.

Стос. до здольщини.

Значення в інших словниках

1. здольний — здо́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. здольний — ЗДО́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Який користується землею на умовах здольщини. Добробут здольних селян здебільшого залежить від особи їхніх володільців і від властивостей місцевості (з навч. літ.); // Який ґрунтується на отриманні певної частки врожаю.  Словник української мови у 20 томах