Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
здуміння —
здумі́ння іменник середнього роду здивування діал.
Орфографічний словник української мови
здуміння —
ЗДИВУВА́ННЯ (почуття, стан людини, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, дивного, незрозумілого), ПО́ДИВ, ЗДИВО́ВАННЯ, ЗЧУДУВА́ННЯ, ДИВУВА́ННЯ рідше, ЗАЧУДО́ВАННЯ (ЗАЧУДУВА́ННЯ) підсил., ДИВОВИ́ЖА розм., ЗДУМІ́ННЯ діал.
Словник синонімів української мови
здуміння —
ЗДУМІ́ННЯ, я, с., діал. Стан за знач. здумі́ти і здумі́тися. [Килина (оговтавшись від здуміння, ворожо):] Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Ну-ну, тепер не довго настоїшся!.. (Л. Укр., III, 1952, 257).
Словник української мови в 11 томах