здуміння
ЗДУМІ́ННЯ, я, с., діал. Стан за знач. здумі́ти і здумі́тися.
[Килина (оговтавшись від здуміння, ворожо):] Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Ну-ну, тепер не довго настоїшся!.. (Л. Укр., III, 1952, 257).
Словник української мови (СУМ-11)ЗДУМІ́ННЯ, я, с., діал. Стан за знач. здумі́ти і здумі́тися.
[Килина (оговтавшись від здуміння, ворожо):] Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Ну-ну, тепер не довго настоїшся!.. (Л. Укр., III, 1952, 257).
Словник української мови (СУМ-11)