Великий тлумачний словник сучасної мови

здійняти

здійня́ти

див. здіймати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. здійняти — здійня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. здійняти — здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати.  Фразеологічний словник української мови
  3. здійняти — ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. здійняти — ЗДІЙНЯ́ТИ див. здійма́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. здійняти — Здійняти, -ся см. здіймати, -ся.  Словник української мови Грінченка