здійнятий

зді́йнятий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до здійняти.

|| здійнято, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. здійнятий — зді́йнятий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здійнятий — Зді́йнятий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. здійнятий — ЗДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здійня́ти. Дрібний сніговий пил, здійнятий полозками, запорошував обличчя й очі (Шиян, Баланда, 1957, 10); Отак вона йде й тепер, опустивши очі; ті спущені очі надавали дивний вираз обличчю...  Словник української мови в 11 томах